Із пірамід Єгипту древні греки починали рахунок семи чудес світу. Наступними у списку буди ім. пам’ятки: висячі сади вавилонської цариці Семіраміди, статуя Зевса в Олімпії, Олександрійський маяк, храм Артеміди Єфеської, Мавзолей царя Мавлоса і Колос Родоський. До нашого часу збереглися понад сотню пірамід.

Найбільш знамениті з пірамід і найбільші за розмірами - це піраміди трьох фараонів IV династії в Гізі. Найвища й найвеличніша - піраміда, збудована в XXV ст. до н. е., - піраміда Хеопса. Будувати її фараон почав відразу ж після того, як зійшов на престол. Керував будівництвом піраміди відомий архі­тектор Хеміун. Сотні тисяч рабів і вільних селян працювали на будівництві піраміди.

Фараони, які правили в Єгипті після Хеопса, хотіли перевершити його, але не змогли. Піраміди Хефрена й інших фараонів нижчі від піраміди Хеопса.

Цей храм знаходився на самому березі Нілу. Зведення Асуанської греблі повинне було його затопити. Інженери з багатьох країн світу вирішили перенести храм вище, куди не доходить вода. Пам'ятники було зрізано зі скелі, розрізано на блоки та зібрано в іншому, безпечному місці.

Стіни усипальниць покривалися гіп­сом і прикрашувалися малюнками богів ібогиньта надписами. Використовувались фарби білого, жовтого, зеленого, чорного, синього та червоного кольорів. Багато зображень збереглося до наших днів.

Археологів здивувала така кількість золота. Там були скрині з речами, меблі, золота колісниця, скульптурки богів, тварин та багато іншого. В останньому залі знаходився кам'яний саркофаг із двома внутрішніми домовинами з позолоченого дерева і третьою - із чистого золота, в якій лежала мумія Тутанхамона. Обличчя мумії було закрито золотою поховальною маскою.

Дидактические идеи в педагогической деятельности М.В. Ломоносова
Разработку дидактических вопросов М.В.Ломоносов осуществлял на основе идеи познаваемости объективного мира. Основой познания М.В. Ломоносов называл чувственное восприятие, результаты которого проверяются опытным путем. Он всей своей научной и педагогической деятельностью утверждал, что практика является основой познания. Весь процесс че ...

Рост Московского государства в XVI веке. Иван IV Грозный и становление самодержавия. Опричнина: точки зрения историков
Образовавшееся в конце XV - начале XVI в. Российское государство развивалось как часть общемировой цивилизации. Однако следует учитывать своеобразие условий, в которых происходило это развитие. Территория России лежала в полосе резко континентального климата с коротким сельскохозяйственным летом. Страна не имела выхода к тёплым морям. П ...

Колхозное движение в 1928 – 1929 гг.: новые проблемы
Колхозное движение нарастало. Уровень коллективизации к концу 1927 г. достиг почти 4% только за 3 – 4 месяца 1928 г. было создано несколько десятков тысяч новых кооперативов, куда были вовлечены сотни тысяч членов. В зерновых областях РСФСР и Украины сосредоточилась третья часть всех колхозов. Обозначилась лидирующая роль важнейших хле ...