Із пірамід Єгипту древні греки починали рахунок семи чудес світу. Наступними у списку буди ім. пам’ятки: висячі сади вавилонської цариці Семіраміди, статуя Зевса в Олімпії, Олександрійський маяк, храм Артеміди Єфеської, Мавзолей царя Мавлоса і Колос Родоський. До нашого часу збереглися понад сотню пірамід.

Найбільш знамениті з пірамід і найбільші за розмірами - це піраміди трьох фараонів IV династії в Гізі. Найвища й найвеличніша - піраміда, збудована в XXV ст. до н. е., - піраміда Хеопса. Будувати її фараон почав відразу ж після того, як зійшов на престол. Керував будівництвом піраміди відомий архі­тектор Хеміун. Сотні тисяч рабів і вільних селян працювали на будівництві піраміди.

Фараони, які правили в Єгипті після Хеопса, хотіли перевершити його, але не змогли. Піраміди Хефрена й інших фараонів нижчі від піраміди Хеопса.

Цей храм знаходився на самому березі Нілу. Зведення Асуанської греблі повинне було його затопити. Інженери з багатьох країн світу вирішили перенести храм вище, куди не доходить вода. Пам'ятники було зрізано зі скелі, розрізано на блоки та зібрано в іншому, безпечному місці.

Стіни усипальниць покривалися гіп­сом і прикрашувалися малюнками богів ібогиньта надписами. Використовувались фарби білого, жовтого, зеленого, чорного, синього та червоного кольорів. Багато зображень збереглося до наших днів.

Археологів здивувала така кількість золота. Там були скрині з речами, меблі, золота колісниця, скульптурки богів, тварин та багато іншого. В останньому залі знаходився кам'яний саркофаг із двома внутрішніми домовинами з позолоченого дерева і третьою - із чистого золота, в якій лежала мумія Тутанхамона. Обличчя мумії було закрито золотою поховальною маскою.

Политическая борьба на 2 этапе (1629 – 1640).
Война с Испанией и Францией требовала новых чрезвычайных расходов и, в то же время, влияние войны отрицательно сказывалось на торговле с континентом. В Лондоне ощущался застой в торговых делах, началась частичная безработица. Но Карлу I удалось уже в апреле 1629 г. заключить мир с Францией, в ноябре 1630 г. был заключен мир с Испанией. ...

Ссылка политическая
Первое законодательное упоминание о ссылке политической[3] относится к 1582, но она практиковалась и ранее как в отношении простого народа, так и опальных бояр. Местами ссылки политической в 16-17 вв. были окраины Европейской России, реже - Сибирь. В 18 в. на крепостные работы, заводы и рудники ссылали участников массовых народных высту ...

Русская культура в первой половине XIX века
Начало XIX века - время культурного и духовного подъёма России. Отечественная война 1812 года ускорила рост национального самосознания русского народа, его консолидацию. Общая тенденция этого периода – растущая демократизация культуры, охват просвещением все более широких слоев народа. Разночинные слои общества не только приобщаются к ...