Із пірамід Єгипту древні греки починали рахунок семи чудес світу. Наступними у списку буди ім. пам’ятки: висячі сади вавилонської цариці Семіраміди, статуя Зевса в Олімпії, Олександрійський маяк, храм Артеміди Єфеської, Мавзолей царя Мавлоса і Колос Родоський. До нашого часу збереглися понад сотню пірамід.

Найбільш знамениті з пірамід і найбільші за розмірами - це піраміди трьох фараонів IV династії в Гізі. Найвища й найвеличніша - піраміда, збудована в XXV ст. до н. е., - піраміда Хеопса. Будувати її фараон почав відразу ж після того, як зійшов на престол. Керував будівництвом піраміди відомий архі­тектор Хеміун. Сотні тисяч рабів і вільних селян працювали на будівництві піраміди.

Фараони, які правили в Єгипті після Хеопса, хотіли перевершити його, але не змогли. Піраміди Хефрена й інших фараонів нижчі від піраміди Хеопса.

Цей храм знаходився на самому березі Нілу. Зведення Асуанської греблі повинне було його затопити. Інженери з багатьох країн світу вирішили перенести храм вище, куди не доходить вода. Пам'ятники було зрізано зі скелі, розрізано на блоки та зібрано в іншому, безпечному місці.

Стіни усипальниць покривалися гіп­сом і прикрашувалися малюнками богів ібогиньта надписами. Використовувались фарби білого, жовтого, зеленого, чорного, синього та червоного кольорів. Багато зображень збереглося до наших днів.

Археологів здивувала така кількість золота. Там були скрині з речами, меблі, золота колісниця, скульптурки богів, тварин та багато іншого. В останньому залі знаходився кам'яний саркофаг із двома внутрішніми домовинами з позолоченого дерева і третьою - із чистого золота, в якій лежала мумія Тутанхамона. Обличчя мумії було закрито золотою поховальною маскою.

Первые из «Ученой Дружины»
Вот имена самых первых из той "ученой дружины". Иван Богданович Ауэрбах (1815-1867) был геологом, минералогом, педагогом. Сын аптекаря, он окончил курс в Берлинском университете со степенью доктора. С целью изучения геологии, минералогии объездил, прошел всю Западную Европу и Россию. Был избран секретарем Московского общества ...

Введение:
15 июля 1015 года умер великий киевский князь Владимир 1 Святославович, четвертый в династии Рюриковичей, прожив немного более 50 лет. Князь занемог уже давно. Болезнь с каждым днем усиливалась и становилось ясным, что ближайшее время может породить на Руси очередной династический кризис. Рядом с собой в своем загороднем дворце селе Бер ...

Великий железный путь
Временем зарождения идеи рельсовых дорог на восточной окраине России принято считать 50-е годы XIX века, когда граф Муравьев-Амурский, генерал-губернатор Восточной Сибири, надумал строить железную дорогу от Татарского пролива до реки Амур. Примерно в это же время стало появляться немалое число проектов железных и конно-железных дорог в ...