[9] Історія держави і права України: Підручник. – У 2-х т. / За ред. В.Я.Тація, А.Й.Рогожина. – Том. 1. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2000. – С. 47

[10] Історія держави і права України: Підручник. – У 2-х т. / За ред. В.Я.Тація, А.Й.Рогожина. – Том. 1. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2000. – С. 48

[11] Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи: Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції. – Х.: «Одіссей». – 2002 р. – С. 261

[12] Берман Г.Дж., там же, С. 215

[13] Кіселичник В. Про надання українським містам у ХІV - ХVІІ ст. Магдебурзького права // Право України. № 3, 1996. – С. 84

[14] Історія держави і права України. Курс лекций. Під ред. В.Г.Гончаренка. – К.: Вентурі, 1996. – С. 74

[15] Мироненко О.М. та ін. Українське державотворення. Словник-довідник. - К.: Либідь, 1997. – С. 79

[16] Кіселичник В. Про надання українським містам у ХІV - ХVІІ ст. Магдебурзького права // Право України. № 3, 1996. – С. 83

[17] Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – С. 341

[18] Сас П.М. Феодальные города Украины в конце ХV - 60-х годах ХVІ в. - М., 1976 – С. 62

[19] Кіселичник В. Про надання українським містам у ХІV - ХVІІ ст. Магдебурзького права // Право України. № 3, 1996. – С. 82

[20] Субтельний Орест. Україна: історія / Пер. з англ. Ю.І.Шевчука; Вст. сл. С.В.Кульчицького. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 1993. – С. 139

[21] Івановська О.П. Звичаєве право в Україні. Етнотворчий аспект. Навчальний посібник. – К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб», 2002. – С. 162

[22] Грицкевич А.П. Частновладельческие города Белоруссии в XVI-XVIII вв. (социально-экономическое исследование истории городов). - Мн.: «Наука и техника», 1975. – С. 212

[23] Історія української культури / За загал. ред. І.Крип`якевича. – 3-тє вид., стереотип. К.: Либідь, 2000. – С. 314

Страницы: 1 2 

Церковь и религия при Ярославе Мудром. Митрополит Илларион.
Во времена Ярослава христианская церковь получила на Руси более широкое распространение и приобрела определенный вес в обществе. Этому способствовал и сам великий князь, который, по отзывам современников, отличался большой набожностью, знанием церковных сочинений. При жизни он получил прозвище "Мудрого». Ярослав заложил великокняж ...

Политические ссыльные
Исчерпывающих данных о количестве водворенных в Сибирь политических и государственных преступников в течение XIX - начале ХХ вв. нет. По сохранившимся данным Тюменского приказа о ссыльных, за 1864-1869 и 1876-1894 гг., т.е. примерно за 30 лет, в регион проследовало 25473 политических ссыльных. За 1905 - февраль 1917 гг. сюда сослали ещ ...

Социальные корни раскола
Церковный собор 1666-1667 гг. стал поворотным пунктом в истории раскола. В результате решений собора разрыв между господствующей церковью и раскольниками стал окончательным и необратимым. После собора движение раскола приобрело массовый характер. Далеко не случайно этот этап совпал с массовыми народными выступлениями на Дону, в Поволжье ...