Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Общественный строй Вавилонского государства
Как всякое рабовладельческое государство, Древний Вавилон знал деление общества прежде всего на свободных и рабов.
Рабы (“вардум”) составляли низший общественный слой. Рабами становились военнопленные, а также порабощенные и ставшие бесправными свободные (например, преступники и несостоятельные должники). Рабы рассматривались законом к ...
Значение принятия христианства для культуры Древней Руси
Без сомнения, важнейшей культурной составной восточнославянского общества становится принятие Русью христианства. Характер исторического выбора, сделанного в 988 г. князем Владимиром, был, безусловно, не случайным. Местоположение Руси между Востоком и Западом, перекрестное влияние на нее разнообразных цивилизаций сделало плодотворное вл ...
Образ Н. М. Ядринцева в исторических исследованиях
Характеризуя научную литературу о Н. М. Ядринцеве разделим ее на несколько групп: 1) общие труды по истории Сибири; 2) работы по историографии Сибири; 3) работы посвященные истории областничества; исследования биографического характера о лидерах областничества.
В третьем томе фундаментального издания "История Сибири", изданно ...
