Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Коренные изменения в международной обстановке после второй мировой войны
Международная обстановка в послевоенный период характеризуется, с одной стороны, дальнейшим нарастанием противоречий в мировой капиталистической системе, с другой — неуклонным ростом сил демократии и социализма. Всё острее и глубже становится общий кризис капитализма. Общий кризис капитализма начался ещё в период первой мировой войны, ...

Кавказская война 1817-1864 гг.
Кавказская война 1817-64, военные действия, связанные с присоединением Чечни, Горного Дагестана и Северо-Западного Кавказа царской Россией. После присоединения Грузии (1801 10) и Азербайджана (1803 13) их территории оказались отделенными от России землями Чечни, Горного Дагестана (хотя юридически Дагестан был присоединён в 1813) и Север ...

Значение революционной ситуации и отмены крепостного права для проведения Земской реформы
Потребность в создании органов местного самоуправления вполне назрела, как выше показано, еще до отмены крепо­стного права. Но при его сохранении осуществление земской реформы было невозможно. Более 20 миллионов крепостных, лишенных гражданских прав, не могли принимать участие в каких бы то ни было общественных делах, даже непосред­стве ...