Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Основные причины централизации русских земель. Роль внешнеполитического фактора
Политическая раздробленность стала новой формой организации русской государственности в условиях освоения территории страны и её дальнейшего развития по восходящей линии. Повсеместно распространилось пахотное земледелие. Совершенствовались орудия труда: археологи насчитывают более 40 видов металлических орудий труда, применявшихся в хоз ...

Характеристика И.В. Сталина по мемуарам А.М. Василевского, К.К.Рокоссовского и И.Х.Баграмяна
Приведенные во введении высказывания Хрущева начинают казаться, по меньшей мере, очень сомнительными, когда читаешь характеристики Сталина, которые приводятся в мемуарах выдающихся военных деятелей второй мировой войны. В этом смысле представляет большой интерес мнение первого заместителя министра обороны в правительстве Хрущёва Маршала ...

Оперативная обстановка накануне Курской битвы
Линия фронта к началу летне-осенней кампании 1943 г. проходила от Баренцева моря к Ладожскому озеру, далее по реке Свирь к Ленинграду и далее на юг; у Великих Луг она поворачивала на юго-восток и в районе Курска образовывала огромный выступ, глубоко вдававшийся в расположение вражеских войск. В целом к лету 1943 года перед Курской битв ...