Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Иван Грозный
Владимир Борисович Кобрин (1930 – 1990гг) – российский историк, в 1951г с отличием окончивший Московский Государственный Университет и занимавшийся историей древней и средневековой Руси. Множество его работ было посвящено социально-политической истории XV-ХVI веков, была опубликована серия статей по этим вопросам. Кобрин первый занялся ...

Уголовная ссылка
Как правило, приговоренные к ссылке, через специальные учреждения в Тобольске и Тюмени (Тюменское общее по колоднической части присутствие, Тобольский и Тюменский (1869-1904) приказы о ссыльных), в зависимости от тяжести проступков, распределялись по губерниям и областям Сибири (чем серьезнее правонарушение, тем дальше на восток водворя ...

Ссылка в России
Ссылка, по законам Российской Империи, удаление преступника из государства в отдаленную местность. Первоначальная ее форма - "выбытие вон из земли", т.е. переселение с места постоянного жительства в другое по указанию царя. Обычно эта мера применялась в отношении населения присоединенных городов (напр. Новгорода, Пскова); со в ...