Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Государство и церковь
После того как христианство в 313 г. было признано государственной религией, церковь перестала быть только духовной общиной, объединяющей собратьев по вере. В ту эпоху, когда Римская империя стояла на краю гибели, начался процесс превращения церкви в политическую силу, «государство в государстве Церковь получала в дар от императоров ...
Беларусь в Великом княжестве Литовском (вторая половина XIII – первая половина XVI в.)
Создание Великого княжества Литовского. Многоэтнический состав населения княжества. В XIII–XIV вв. определились два центра консолидации восточных славян. Один из них был связан с древнерусскими городами Новогрудком и Вильной, вокруг которых объединялись западнорусские и литовские земли, и формировалось могущественное государство – Велик ...
Деревня в первое десятилетие советской власти. Аграрные
преобразования в деревне
В XX в. Россия вступила как многонациональная крестьянская страна. Центральным вопросом общественно-политической жизни страны и «гвоздем» всех русских революций был аграрно-крестьянский вопрос. Крестьянство, составлявшее 4/5 населения, страдало от малоземелья, высоких налогов и огромной задолженности по выкупным и арендным платежам крес ...
