Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Царствование Елизаветы Петровны и Петра III
Царствование Елизаветы Петровны (1741 - 1761) ознаменовалось возвратом к петровским порядкам. Сенат был восстановлен как высший государственный орган, Кабинет министров был упразднен. Расширились права и привилегии российского дворянства. На высших постах в государстве вновь оказались русские сановники, такие, как канцлер А.П. Бестужев- ...

Приход к власти большевиков и судьба Учредительного собрания.
До осени 1917 года общество мало занимало отношение большевиков к Учредительному собранию, однако после 25 октября оно стало решающим фактором. Тактическая линия партии исходила из идеи превосходства пролетарской демократии в лице Советов над буржуазным парламентом с Учредительным собранием во главе[169]. Это подтверждается воспомина ...

Междуцарствие и восстание декабристов
Междуцарствие продолжалось в СПб с момента получения известия о кончине Александра 1 в Таганроге 27 ноября и до 14 декабря 1825 года, всего 17 дней. Но механизм событий, которые случились 14 декабря, был запущен намного раньше. В качестве отправного события можно назвать тот разговор, который состоялся в Красном Селе во время традиционн ...