Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Численность сибирского купечества в XIX веке
Многократно возросший в последнее время интерес сибирских исследователей к истории предпринимательства очевиден: одна за другой в Сибирских городах проводятся конференции, издаются тематические сборники, книга за книгой выходит в свет коллективный труд "Краткая энциклопедия по истории купечества и коммерции Сибири". Благодаря ...

 Лето – осень 1917 года и новые повороты в судьбе Учредительного собрания. Общественное мнение и Учредительное собрание.
Идеи народного представительства волновало не только членов правительства и политических деяний, но и широкие слои населения. По высказыванию историка Л. Г. Протасова, что идея Учредительного собрания быстро проглатывалась, но плохо усваивались «мартовскими социалистами»[125]. С этим полностью согласия нельзя, так как еще 28 февраля 19 ...

Аграрные отношения
Землевладение в период раннего средневековья развивалось в Японии в двух формах: государственной надельной системы и крупной частнофеодальной вотчины (сёэн). Официальное введение надельной системы относится к VIII в., когда основные принципы этого раннефеодального аграрного строя были юридически зафиксированы в первом японском своде за ...