Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Церковь и религия при Ярославе Мудром. Митрополит Илларион.
Во времена Ярослава христианская церковь получила на Руси более широкое распространение и приобрела определенный вес в обществе. Этому способствовал и сам великий князь, который, по отзывам современников, отличался большой набожностью, знанием церковных сочинений. При жизни он получил прозвище "Мудрого». Ярослав заложил великокняж ...

Битва за Москву
В ночь с 19 на 20 августа войско Пожарского подошло к Москве и расположилось для ночлега на реке Яузе в пяти верстах от столицы. В это время к Пожарскому прибыли послы от Трубецкого с предложением соединиться и действовать сообща против Ходкевича и польского гарнизона. Трубецкой рассчитывал стать во главе всего войска и лишить, таким об ...

Второй период. Движение под руководством И.И. Болотникова
При воцарении Шуйского (1606-1610) ему пришлось дать "крестоцеловальную запись", ограничившую произвол царской власти. Он обязался не казнить без суда и не отнимать имущества у родственников осужденных. В июне 1606 г. в г. Путивле под руководством воеводы кн. Г.П. Шаховского и бывшего военного холопа И.И. Болотникова поднялся ...