Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Культурная миссия Русского зарубежья
Эмигранты всегда были против властей на их родине, но всегда горячо любили свою родину и отечество и мечтали туда вернуться. Они сохранили русский флаг и правду о России. Истинно русская литература, поэзия, философия и вера продолжала жить в Зарубежной Руси. Основная цель была у всех «донести свечу до родины», сохранить русскую культуру ...

Циркулярная депеша А.М. Горчакова 19 (31) октября 1870 г.
Отмена нейтрализации Чёрного моря - самый яркий внешнеполитический успех России во второй половине XIX - начале XX века. В заголовке текста не случайно упоминается Парижский трактат - речь идёт о последствиях Крымской войны 1853-1856 годов. Наиболее явным проявлением поражения России в той войне стала нейтрализация Чёрного моря. Черномо ...

Кыргызы в I-VI вв. н. э.
Весьма скудны сведения в восточных источниках о кыргызах I половины I тысячелетия н. э. В это время название племени кыргызов в китайских источниках передавали не иероглифами цзяньгунь (по-старому — гянь гунь), а цигу (или же хэгу). «Хагас (Хяргас – кыргыз) – есть древнее государство Хяньгунь. Оно лежит от Ками на западе, от Харашара ...