Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Характер развития сибирского предпринимательства
Необходимо остановиться на характере развития сибирского предпринимательства в этот период. На него негативно влияла слабая правовая защищенность российского предпринимательства, которая особенно наглядно проявлялась в Сибири, где купцы и промышленники, будучи людьми состоятельными, становились излюбленными объектами вымогательств и зло ...
Штаб Власова
Приступая к созданию так называемого «своего штаба», Власов вместе со Штрик-Штрикфельдтом посетили ряд лагерей военнопленных в ближайших окрестностях Берлина.
Вильфрид Карлович вспоминал: «При наших посещениях лагерей военнопленных мы видели, что настроение было подавленное. Советские генералы в большинстве своем становились просоветск ...
Причины неудачи аграрной реформы
Ряд внешних обстоятельств (смерть Столыпина, начало войны) прервали столыпинскую реформу.
Всего 8 лет проводилась аграрная реформа, а с началом войны она была осложнена - и, как оказалось, навсегда. Столыпин просил для полного реформирования 20 лет покоя, но эти 8 лет были далеко не спокойными. Однако не кратность периода и не смерть а ...
