Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Русско-японская война
Русский стратегический замысел войны исходил из того, что Япония решится напасть на огромную русскую империю только лишь в союзе с другими государствами - западными соседями России[22]. Отсюда стратегические усилия направлялись на западную границу, силы же и возможности Японии высокомерно, пренебрежительно недооценивались. Маньчжурский ...
Живопись
Культурная жизнь России в первой половине XIX в. характеризовалась интенсивным развитием изобразительного искусства. Возникший в русской живописи еще в XVIII в. классицизм провозгласил образцом для подражания античное искусство. Во второй четверти XIX в. он выражается в академизме, принятом Академией художеств как единственная художеств ...
Классификация исторических источников
Исторические источники как таковые имеют весьма и весьма неоднородную природу. Поэтому в источниковедении давно фигурируют самые разнообразные системы классификации исторических источников. Безусловно, все они связаны с определениями исторического источника и во многом зависят от последних. В целом можно выделить несколько типов классиф ...
