Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Крестьянский банк
В 1906-1907 году указаниями царя часть государственных и удельных земель была передана крестьянскому банку для продажи крестьянам с целью ослабления земельного дефицита. Кроме того, с размахом проводилась Банком покупка земель с последующей перепродажей их крестьянам на льготных условиях, посреднические операции по увеличению крестьянск ...
Образование политических партий
Важнейшей особенностью процесса образования политических движений в Японии стало то, что партии формировались здесь до установления подлинно конституционного строя. Поэтому и сами партии имели особый характер проправительственных группировок главным образом чиновничества, самурайства, и промышленников, различавшихся второстепенными черт ...
История становления парламентаризма в дореволюционной России
В январе-феврале 1905 г. в России началась первая русская революция (1905-1907 гг.). Она продемонстрировала, что самодержавный период в истории Российского государства завершается и начинается период практической конституционализации и парламентаризации страны. Первые, вначале умеренные шаги к парламентаризации были связаны с принятием ...
