Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Магдебургское право: предпосылки и сущность
В IX-XIII вв. в Европе проходил бурный процесс образования и самоопределения средневековых городов. Среди факторов, повлиявших на появление городов, можно назвать позднеримские правовые институты, продолжившие свое существование в городах романизированных областей Европы, равно как и вотчинное право, внесшее свои особенности в становлен ...

Международные отношения на Дальнем Востоке и Амурский вопрос
Наряду с проектами предпринимались и конкретные шаги. В 1736 г. уча­стники второй Камчатской экспедиции П. Скобельцин и В. Шатилов вышли к Зее, а оттуда перебрались на Амур. Здесь они встретили несколько промышленных людей, занимавшихся промыслом пуш­ных зверей. Одновременно землепроходцы наблюдали за жизнью ме­стного населения, которое ...

Значение крещения Руси
Понадобилось несколько веков для укрепления христианства, но влияние язычества не ослабевало – возникало двоеверие: молились в церкви, а продолжали праздновать языческие праздники. Так праздник Коляды слился с Рождеством, а масленица с Великим Постом. Церковь получила земли, на которых организовала свое хозяйство. Прежде всего – монаст ...