Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Развитие градостроительства, архитектура и ремесло
Больше тысячи лет многим украинским городам: Киеву, Чернигову, Галичу, Переяславу, Белгород-Днестровску. Это все города ІХ-Х столетий. В XI ст. в письменных памятках появляется упоминание еще о 62 городах; в XII ст. - еще о 134 городах, а в начале XIII ст. - еще о 47 городах. На самом деле городов было значительно больше, только они не ...

Кооперативное движение
Ссуды крестьянского банка не могли полностью удовлетворить спрос крестьянина на денежную массу. Поэтому значительное распространение получила кредитная кооперация, которая прошла в своем движении два этапа. На первом этапе преобладали административные формы регулирования отношений мелкого кредита. Создавая квалифицированные кадры инспек ...

Предпринимательская деятельность в XIX веке
По данным Первой всеобщей переписи населения Российской империи 1897 г. в 45 городах Сибири проживало 467,8 тыс. чел., что составляло 7,3 % от общей численности населения региона. В течение XIX в. городское население увеличилось примерно в 4 раза. К окружным (уездным) центрам относился 41 из 45 городов, семь из них (Тобольск, Томск, Омс ...