Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Политика в Средней Азии
К началу XX в. Средняя Азия стала основным поставщиком хлопка для российской промышленности[14]. Присоединение Средней Азии сопровождалось колонизацией земель. В среднем ежегодно сюда переселялось около 50 тыс. человек. Политическая стабильность региона, наличие свободных земель и сравнительно невысокие налоги привлекли сюда жителей из ...

Становление раннефеодальных отношений. Государственная власть. Города. Торговля. Армия
С начала 10 до середины 11 столетия Русь развивалась в сравнительно благоприятных условиях. Создание мощного государства, соединившую большинство восточнославянских земель и, в первую очередь, Среднее Поднепровье во главе с Киевом и Северо-западную Русь во главе с Новгородом, способствовало освобождению части восточнославянских земель и ...

"Период Бури И Натиска" за власть советов против власти КПСС. Новое видение стран мира.
XIX Всесоюзная партконференция, состоявшаяся в 1986 году стала поворотным моментом в истории перестройки. На ней были приняты решения о реформе российской политической системы. Их суть в отказе партии от монополии на власть, готовность передать ее реальные функции Советам. С точки зрения реформаторов, этот момент мог быть обусловлен п ...