Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Реформы 50-х 60-х годов 20 века
Со второй половины 1953 г. по конец 50-х годов в СССР были проведены реформы, которые благотворно отразились как на темпах развития народного хозяйства, так и на благосостоянии народа.
Главная причина успеха реформ состояла в том, что они возродили экономические методы руководства народным хозяйством и были начаты с сельского хозяйства ...
Борьба крестьян против крепостничества. Устим Кармалюк
На Киевщине ряд крестьянских движений был непосредственным откликом на восстание декабристов. Некоторые революционные стихотворения декабристов стали народными песнями и передавались из уст в уста.
Ви звивайте вірьовки
Та й на панські головки;
Та й гостріть-но більш ножів
На вельможних на князів.
А на місце ліхтарів –
Порозвішуйте ...
Уголовная ссылка
Как правило, приговоренные к ссылке, через специальные учреждения в Тобольске и Тюмени (Тюменское общее по колоднической части присутствие, Тобольский и Тюменский (1869-1904) приказы о ссыльных), в зависимости от тяжести проступков, распределялись по губерниям и областям Сибири (чем серьезнее правонарушение, тем дальше на восток водворя ...
