Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Первая «опиумная» война (1839-1842 гг)
Стремясь воспрепятствовать ввозу опиума в Китай, в 1839 г. Цины назначили губернатором Кантона патриотически настроенного чиновника Линь Цзэсюя, сыгравшего выдающуюся роль не только в качестве администратора, но и как представитель прогрессивно мыслящей части китайской элиты. Линь Цзэсюй (1785-1850) родился в провинции Фуцзянь, происхо ...

Окончание войны в Алжире.
Только в Алжире все еще шла война. Французские и алжирские ультраколониалисты требовали продолжение военных действий, а многие политики и часть крупой буржуазии (особенно нефтяные компании, заинтересованные в эксплуатации богатых нефтяных месторождений, открытых в Алжире в 1956-1958 гг.) склонялись к миру. На из сторону встал президент ...

Усиление международных позиций Российской империи.
После крушения империи Наполеона международный престиж России значительно возрос. Александр I и другие европейские монархи воспользовались победой над Наполеоном для реставрации реакционных режимов. В ходе решений этой задачи между странами-победительницами возникли острые противоречия, главным образом по территориальным вопросам. На со ...