Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Организация обороны Советского государства
Для успешной борьбы с интервентами и внутренней контрреволюцией требовалось создать регулярную массовую армию. На основе добровольного принципа комплектования такую армию создать было трудно. Поэтому Советское государство в конце мая 1918 г. объявило мобилизацию рабочих и трудящихся крестьян в ряды Красной Армии. Мобилизация проходила с ...

Археологические съезды: основатели и цели
Разумеется, для рассмотрения моей темы нельзя не остановиться на собственно самих археологических съездах, истории их основания. Археологические съезды стали детищем Московского археологического общества, во главе которого стоял граф Алексей Сергеевич Уваров. Открывая первое заседание Московского археологического общества, граф Уваров ...

Остатки гуманитарного пространства
Развал Советского Союза привёл автоматически не только к распаду единого экономического пространства (ЕЭП), но и стимулировал ликвидацию той значительной части надстройки, которая включала целый комплекс связей в гуманитарной сфере, то есть единого гуманитарного пространства (ЕГП). Это пространство включает многоаспектную сферу межстран ...