Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Грозный 1918-й. Особенности первого этапа гражданской войны
Лето и осень 1918 г. составили первый этап борьбы с интервентами и внутренней контрреволюцией. Он характеризуется расширением германского вторжения на советскую землю, развертыванием интервенции стран Антанты. Главным ударным отрядом империализма на этом этапе выступал мятежный чехословацкий корпус, ставший ядром, вокруг которого объеди ...

Расцвет Руси при Ярославе Мудром
Междоусобица показала, сколь непрочным было объединение Руси, сколь сильны были стремления некоторых земель к отделению от Киева. Эти стремления не смогли притушить и сыновья Владимира. Напротив, сами они попадали под влияние той среды, в которой жили и правили. Став «самовластцем», Ярослав пошел по пути отца. Он послал в крупные город ...

IV этап: весна – осень 1920 года.
К весне 1920 года Красная Армия разгромила основные антибольшевистские силы, что упрочило положение РСФСР. В сложившейся ситуации на IX съезде РКП(б), состоявшемся 29 марта – 5 апреля 1920 г., было принято решение о неуклонном проведении в жизнь единого хозяйственного плана. Однако его осуществлению мешали не только внутренние, но и вн ...