Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Крещение Руси
В 987 году Русь и Византия начали переговоры о крещении. Владимир требовал себе в жены сестру императора Василия II – принцессу Анну. Византии нужна была помощь русских в борьбе с мятежниками. Император дал согласие выдать свою сестру Анну за Владимира, но взамен сам Владимир должен принять крещение и подавить восстание. Русский отряд н ...
Кризис власти. Смещение Н.С. Хрущёва
В развитии культуры в конце 50-х - начале 60-х гг. проявлялись противоречивые тенденции. Общий подход к культурной среде отличался прежним стремлением поставить ее на службу административно-командной идеологии. Но сам процесс обновления не мог не вызвать оживления культурной жизни. В то же время Хрущев довольно чутко почувствовал необхо ...
Высший подъем революции
Осенью-зимой 1905 года все общество пришло в движение. В это время слились воедино различные потоки революционного и либерального движения. Бастовали рабочие типографий, транспортники, табачники, столяры, булочники. Правительство вынуждено было держать в городе значительные военные силы.
На призыв Всероссийского совещания профсоюзов ...
