Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Танковая школа в Казани. Объект «Кама»
Наряду с другими ограничениями Версальский договор запрещал Германии иметь бронетанковые войска, разрабатывать и производить бронетанковое вооружение. Однако ее военное руководство прекрасно понимало, что в будущих войнах решающую роль сыграют именно бронетанковые войска. Отставание в этой области от армий ведущих мировых держав заведом ...

Захват Казахстана и Центральной Азии Россией
На террритории современного Казахстана с XV века существовало Казахское ханство, которое в зависимости от географических и экономических условий делилось на три обособленных района: Семиречье, Центральный Казахстан и Западный Казахстан. Эти районы в то время назывались жузами (Старший, Средний и Младший). На территории этих жузов образо ...

Новгородские князья XIV в.
Со времени татарского завоевания Новгород, пользуясь своею внутреннею самостоятельностью, вынужден был допускать у себя пребывание на Городище великокняжеских наместников и платить великому князю дань в качестве участия в общем платеже выхода хану. С этих пор отношения между Новгородом и великим князем всегда были натянутые и нередко де ...