Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

 Лето – осень 1917 года и новые повороты в судьбе Учредительного собрания. Общественное мнение и Учредительное собрание.
Идеи народного представительства волновало не только членов правительства и политических деяний, но и широкие слои населения. По высказыванию историка Л. Г. Протасова, что идея Учредительного собрания быстро проглатывалась, но плохо усваивались «мартовскими социалистами»[125]. С этим полностью согласия нельзя, так как еще 28 февраля 19 ...

Личность Александра II
19 февраля 1855 года на российский престол вступил император Александр II (1818-1881 гг.). Новый император по сравнению со своим отцом Николаем I являлся достаточно заурядной личностью. Он не обладал столь глубоким умом, как его отец, и не унаследовал его железной воли. В довершении всего он был весьма консервативным человеком. Однако э ...

Первые из «Ученой Дружины»
Вот имена самых первых из той "ученой дружины". Иван Богданович Ауэрбах (1815-1867) был геологом, минералогом, педагогом. Сын аптекаря, он окончил курс в Берлинском университете со степенью доктора. С целью изучения геологии, минералогии объездил, прошел всю Западную Европу и Россию. Был избран секретарем Московского общества ...