Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

IV этап: весна – осень 1920 года.
К весне 1920 года Красная Армия разгромила основные антибольшевистские силы, что упрочило положение РСФСР. В сложившейся ситуации на IX съезде РКП(б), состоявшемся 29 марта – 5 апреля 1920 г., было принято решение о неуклонном проведении в жизнь единого хозяйственного плана. Однако его осуществлению мешали не только внутренние, но и вн ...

Русско-японская война
В марте 1902 года между Россией и Китаем было подписано соглашение о поэтапном выводе войск из Маньчжурии, где они находились с 1902 года после участия в подавлении восстания ихэтуаней. Первый этап эвакуации был выполнен точно в срок, а затем в Петербурге возникли опасения, что вслед за уходом русских войск Маньчжурия попадёт в руки Япо ...

Читатели
Важнейшей причиной перевода Румянцевского музея в Москву и основания Московского публичного и Румянцевского музеев была острая потребность именно в публичной общедоступной библиотеке. Первый читальный зал в Пашковом доме был открыт для "читающей публики" 14 (2) января 1863 г. "Московские ведомости" 30 декабря 1862 г. ...