Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Пустозерские узники
Часть взятых в плен соловецких старообрядцев была сослана в Пустозерск, отдаленный острог на границе с Северным полярным кругом, где уже много лет содержались в тюрьме "расколоучители" - Аввакум и его единомышленники Никифор, Федор, Лазарь и Епифаний, проклятые собором патриархов. И здесь, на краю земли, Аввакум продолжал свою ...
Переломное сражение Великой Отечественной и второй мировой войн
Курская битва занимает в Великой Отечественной войне особое место. Она произошла в июле-августе 1943 года, когда война достигла важного, переломного этапа. К этому времени в результате разгрома немецко-фашистских войск под Москвой рухнули гитлеровские планы «молниеносной войны». Победы советских войск под Сталинградом (17 июля 1942 г. - ...
Правление регентов и канцлеров
Нестабильность внутриполитического положения — характерная черта раннефеодальной Японии. Помимо классовой борьбы крестьян против феодалов она определялась непрекращавшимся соперничеством в правящем лагере.
Внутри господствующего класса все отчетливее складывались три группы. Первую составляли феодалы, входившие в число столичной служил ...
