Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Великий железный путь
Временем зарождения идеи рельсовых дорог на восточной окраине России принято считать 50-е годы XIX века, когда граф Муравьев-Амурский, генерал-губернатор Восточной Сибири, надумал строить железную дорогу от Татарского пролива до реки Амур. Примерно в это же время стало появляться немалое число проектов железных и конно-железных дорог в ...

Английский парламент
Чьи интересы выражали члены парламента, ставшего центром оппозиции? Конечно, из аристократии формировалась палата лордов, а нижняя палата в основном была представлена джентри, нетитулованным средним и мелким дворянством. Наиболее оппозиционно была настроена палата общин: « …распоряжение было встречено с должным повиновением в верхней п ...

Съезд о характере и движущих силах революции
III съезд РСДРП собрался в Лондоне в апреле 1905 г. Его работой руководил В. И. Ленин. Съезд дал правильную, ленинскую оценку начавшейся в России народной революции как революции буржуазно-демократической. Исходя из этого, съезд поставил перед пролетариатом главную задачу: победоносно завершить вместе со всем крестьянством буржуазно-дем ...