Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Оружейная палата
Оружейная палата - московский музей-сокровищница - является частью комплекса Большого Кремлевского дворца. Она размещается в здании, построенном в 1851 году архитектором Константином Тоном. Основу музейного собрания составили веками хранившиеся в царской казне и патриаршей ризнице драгоценные предметы, выполненные в кремлёвских мастерск ...
Службы
тыла
В мирное время Красная Армия держала все части и учреждения службы тыла в структуре своих боевых сил на резко сокращенном уровне — как по личному составу, так и по оснащению. Служб тыла армий и фронтов вообще не существовало. Было лишь несколько отдельных госпиталей, ремонтных баз и складов для снабжения войск мирного времени; им предна ...
«Муравьевский Век» на Амуре. Россия на Дальнем
Востоке в середине XIX века
Нерешенность Амурского вопроса замедляла экономическое развитие русского Дальнего Востока. Тихоокеанское побережье было отрезано от всей страны многими тысячами верст таежного бездорожья. Единственным средством связи с побережьем являлись вьючные тропы, одна из которых имела громкое название Якутско-Охотского тракта. Отсутствие удобн ...
