Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Кочевники Казахстана в VII-III вв. до н.э.
Первые государственные структуры на территории Казахстана стали появляться в 1 тыс. до н.э. в форме союзов племен. Необходимость регулирования земле- и водопользования привело к интеграции соседних кочевых племен, а усложнившаяся социальная структура- к формированию вертикальных структур власти. Кочевое скотоводство и использование желе ...

Циркулярная депеша А.М. Горчакова 19 (31) октября 1870 г.
Отмена нейтрализации Чёрного моря - самый яркий внешнеполитический успех России во второй половине XIX - начале XX века. В заголовке текста не случайно упоминается Парижский трактат - речь идёт о последствиях Крымской войны 1853-1856 годов. Наиболее явным проявлением поражения России в той войне стала нейтрализация Чёрного моря. Черномо ...

Историография накопления археологического материала по средневековым кочевникам
Конечно, одних письменных источников современников кочевых народов недостаточно, чтобы показать яркую самобытность кочевых племен Половецкой земли. В 80-е гг. пошлого века интенсивно накапливается археологический материал по средневековым кочевникам территории Южного Приуралья. Этим работам предшествовали отдельные, большей частью случ ...