Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Особенности, миссия и главные ценности
Характерно, что статус Библиотеки Конгресса как национальной библиотеки не закреплен юридически, хотя она выполняет все основные функции библиотек данного типа и общепризнанна в качестве национальной в стране и мире. Другая ее особенность в том, что отличие от подавляющего большинства национальных библиотек мира она является одновременн ...

1930 год: принуждение и убеждение
Для исправления сложившегося критического положения ЦК партии и принимает в марте- апреле 1930 г. ряд последовательных и взаимосвязанных мер. 2 марта 1930 г. был опубликован исправленный Примерный устав сельскохозяйственной артели, закреплявший принцип добровольности, уточнявший правила обобществления и ведения коллективного хозяйства, ...

Крестьянское движение на Смоленщине после отмены крепостного прав. Ответ смоленских крестьян на реформу
После того, как смоленским крестьянам прочитали царский манифест и познакомили с «Положением 19 февраля 1861 года», они пришли в недоумение. Не такой воли они ждали. Крестьяне не поверили, что такое положение подписал их царь. Они думали, что Александр II хочет блага народу, а помещики и чиновники скрыли настоящий манифест. Крестьянские ...