Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Социальные корни раскола
Церковный собор 1666-1667 гг. стал поворотным пунктом в истории раскола. В результате решений собора разрыв между господствующей церковью и раскольниками стал окончательным и необратимым. После собора движение раскола приобрело массовый характер. Далеко не случайно этот этап совпал с массовыми народными выступлениями на Дону, в Поволжье ...

Циркулярная депеша А.М. Горчакова 19 (31) октября 1870 г.
Отмена нейтрализации Чёрного моря - самый яркий внешнеполитический успех России во второй половине XIX - начале XX века. В заголовке текста не случайно упоминается Парижский трактат - речь идёт о последствиях Крымской войны 1853-1856 годов. Наиболее явным проявлением поражения России в той войне стала нейтрализация Чёрного моря. Черномо ...

Предательство меньшевиков
Меньшевики на своей конференции приняли оппортунистические решения, которые вели к дезорганизации пролетариата. Меньшевики считали революцию буржуазной и поэтому роль гегемона в ней отводили буржуазии. Они отрицали необходимость военно-технической подготовки восстания и союза рабочего класса с крестьянством. Меньшевики были против участ ...