Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Формирование территории государства
Усилия первых киевских князей были направлены прежде всего на формирование территории государства и объединение восточного славянства под своей властью. Начало этому процессу положил Олег, трудами которого к Х в. в Древнерусском государстве уже были объединены поляне, северяне, древляне, радимичи, словене, кривичи, вятичи, тиверцы, дул ...

Новые информационные технологии
По уровню использования новых информационных технологий Библиотека Конгресса серьезно опередила большинство других национальных библиотек (НБ) мира. Приступив к информатизации в 1980-х гг., на сегодняшний день она добилась впечатляющих результатов. Достижения ее в этой области заслуживают отдельного обстоятельного анализа; в рамках наст ...

Место архивного вопроса на съездах
Занятия археологических съездов, кроме пленарных заседаний, происходили по отделениям. Так, на Первом съезде вопросы, касающиеся памятников языка и письменности, были отнесены к компетенции 3-го отделения - «Русские древности». Со Второго съезда действовало уже специальное отделение - «Памятники языка и письменности», на котором рассмат ...