Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Образ Н. М. Ядринцева в сознании современников
Реконструкция образа Николая Михайловича, на данном этапе работы, представляется на основе воспоминаний его современников, оценочных суждений его близких друзей, людей, которые знали его не только с профессиональной стороны, они были знакомы с его частной жизнью, знали его в повседневности. Такая работа с воспоминаниями современников-др ...

Таиланд в середине XVII — середине XIX вв.
С середины XVII в. значительную роль в жизни Сиама стала играть голландская Ост-Индская компания, имевшая своей целью монополизировать его внешнюю торговлю. Чтобы в какой-то степени этому противостоять, сиамское правительство само стало скупать у них товары, а затем перепродавать на внутреннем рынке. В 30-40 гг. XVII в. отношения между ...

Кровавое воскресенье
9 января 1905 г. Рано утром рабочие с женами и детьми, надев праздничные одежды, отправились к Зимнему дворцу. В шествии участвовало 140 тыс. человек. Они несли портреты царя, флаги, иконы, пели молитвы. В своей петиции рабочие писали: «Мы, рабочие г. Петербурга… пришли к тебе, государь, искать правды и защиты. Мы обнищали, нас угнетаю ...