Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Основная часть. Общая характеристика смутного времени
Общая характеристика эпохи. События начала ХVII в. фактически представляли собой гражданскую войну, в которой одна часть общества, достаточно разнородная по своему социальному составу (служилые люди "по отечеству" и "по прибору" южных и юго-западных районов, посадские, казачество, беглые холопы, крестьяне и даже пред ...

История учреждения Федерального Собрания как Парламента Российской Федерации постсоветского постсоциалистического периода
Понятие «Федеральное Собрание» впервые было употреблено в проекте Конституции РФ, подготовленном Конституционной комиссией, созданной I Съездом народных депутатов (известен как проект О. Румянцева), где под Федеральным Собранием понималась одна из палат обновленного парламента. Согласно ст. 87 Проекта обновленный Верховный Совет должен ...

Штаб Власова
Приступая к созданию так называемого «своего штаба», Власов вместе со Штрик-Штрикфельдтом посетили ряд лагерей военнопленных в ближайших окрестностях Берлина. Вильфрид Карлович вспоминал: «При наших посещениях лагерей военнопленных мы видели, что настроение было подавленное. Советские генералы в большинстве своем становились просоветск ...