Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Масштабы и последствия осуществляемых под руководством государственных и партийных органов террористических акций
В январе 1930 года было принято партийное постановление о "сплошной коллективизации и ликвидации кулачеств как класса". Секретным партийным постановлением предусматривалось раскулачивания до 5% крестьянских дворов. У "кулаков" без суда конфисковывалось имущество, их со всей семьей в страшный мороз отправляли в отдале ...

Вдохновители реакционного курса
Вдохновителями реакционного политического курса самодержавия в то время явились К.П. Победоносцев и М.Н. Катков. К.П. Победоносцев происходил из семьи профессора Московского университета, который дал своему сыну солидное образование. Победоносцев успешно окончил Училище правововедения и начал службу в одном из департаментов Московского ...

Новгородские князья XIV в.
Со времени татарского завоевания Новгород, пользуясь своею внутреннею самостоятельностью, вынужден был допускать у себя пребывание на Городище великокняжеских наместников и платить великому князю дань в качестве участия в общем платеже выхода хану. С этих пор отношения между Новгородом и великим князем всегда были натянутые и нередко де ...