Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Погребальный обряд кочевников
Пожалуй, ни к какому другому из кочевых племен региона время не было так благосклонно, как к печенегам. Во-первых достоверные археологические памятники печенегов в Приуралье сейчас известны, а главное- территориально они располагаются там, где зафиксировали печенегов сразу 2 средневековых путешественника – Ал Идриси, а до него, в начале ...
Республика Португалия
Португалия или Республика Португалия расположена в юго-западной Европе, на Пиренейском полуострове (примерно шестая часть общей площади страны) и на островах Азорских и Мадейра в Атлантическом океане. На западе омывается водами Атлантического океана, а на севере и востоке Португалия граничит с Испанией. Площадь территории страны составл ...
Волна стачек и демонстраций
Русско-японская война привела к дальнейшему демонстраций, ухудшению положения рабочих. Осенью 1904 г. Поднялась новая волна рабочих митингов, демонстраций и стачек. Они проходили не только под экономическими, но и политическими лозунгами: «Долой самодержавие!», «8-часовой рабочий день!», «Долой войну!».
Однако у многих рабочих, особенн ...
