Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Царицын.
В начале xx века бурное торгово – промышленное развитие Царицына сопровождалось исключительно быстрым ростом городского населения. В 1902 г. в городе насчитывалось 67 650 жителей, в 1907 г. – 93 084, в 1908 г. – 96 084, а в 1909 г. в Царицыне уже проживало уже свыше 100 тысяч жителей. Как и в предыдущие годы, две трети населения города ...

Пограничные войска и войска. НКВД
Основные пограничные силы накануне войны были сведены в 49 погранотрядов, находящихся вдоль границы и охраняющих рубежи Советского Союза. Каждый из этих погранотрядов включал 4 линейных пограничных аванпоста (заставы) — три с 42-64 пограничниками и резервная застава с 42 пограничниками, а также маневренную группу (от трех до пяти застав ...

Реформы 50-х 60-х годов 20 века
Со второй половины 1953 г. по конец 50-х годов в СССР были проведены реформы, которые благотворно отразились как на темпах развития народного хозяйства, так и на благосостоянии народа. Главная причина успеха реформ состояла в том, что они возродили экономические методы руководства народным хозяйством и были начаты с сельского хозяйства ...