Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Диалоги власти и общества
Наиболее крупные социальные общности (горожане, светские феодалы, духовные феодалы), которые противостояли государственной власти и добивались определенных прав - юридически закрепленных и подтвержденных центральной властью, - образовывали сословие. В Западной Европе сформировались три сословия: духовенство, дворянство и городское со ...
Деревня в первое десятилетие советской власти. Аграрные
преобразования в деревне
В XX в. Россия вступила как многонациональная крестьянская страна. Центральным вопросом общественно-политической жизни страны и «гвоздем» всех русских революций был аграрно-крестьянский вопрос. Крестьянство, составлявшее 4/5 населения, страдало от малоземелья, высоких налогов и огромной задолженности по выкупным и арендным платежам крес ...
Богословие и философия
Александровская эпоха – период "борьбы за богословие", николаевская - "философского пробуждения".
Дух Александровской эпохи пронизан мистицизмом, активно воспринимается немецкий мистицизм, масонская мистика (Эккартсгаузен, Сен-Мартен, Сведенборг, Фенелон). Масонские ложи и организации (ложа "Умирающего Сфинкса& ...
