Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Дипломатическая деятельность и первое путешествие Чжан –Цяня
Желая провести в жизнь старый китайский принцип — «побеждать варваров руками других варваров» император У-ди решил сначала найти юэчжей, которых из их исконных владений вытеснили в неизвестном направлении хунны, и заключить с ними военный союз против хуннов. Для этой миссии был избран офицер Чжан-Цянь. В сопровождении ста человек он отп ...

Разложение феодально-крепостнического строя и борьба крестьянства. Кризис крепостнического хозяйствования
Чтобы увеличить прибыльность своих хозяйств, помещики усиливали эксплуатацию крестьян: повышали норму барщины либо расширяли пахотную землю за счет отнятых у крестьян наделов. Это разоряло крестьянские хозяйства, а значит, и подрывало экономическую основу помещичьих хозяйств. Образно говоря, помещики рубили ветку, на которой сидели. Ув ...

Столыпинская аграрная реформа
а) Цели реформы. Главная цель заключалась в привлечении на сторону режима широких слоев крестьянства и предотвращений новой аграрной войны. Проводя реформу, правительство не стремилось затронуть интересы помещиков. В пореформенное время и в начале 20 в. правительство не смогло защитить дворянское землевладение от сокращения, но крупное ...