Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Образование Древнерусского государства. Становление
государства.
Становление государства у восточных славян проходило в непростых внешних условиях. В середине IX в. сложившаяся на севере Восточной Европы своего рода федерация союзов племен, в которую наряду со славянами входили неславянские этносы, платила дань скандинавам (на Руси их называли варягами, в Западной Европе – норманнами, «северными людь ...
Авиационная школа в Липецке
С точки зрения подготовки кадров и перспективы ведения войны первым и наиболее важным военно-учебным центром рейхсвера на территории СССР стала авиационная школа. Официальное соглашение об устройстве авиационной школы и складов авиационных материалов в Липецке было подписано в Москве 15 апреля 1925 года начальником ВВС РККА П.И.Барановы ...
Южное общество.
На традиционную контрактовую ярмарку 1822 г. в Киев приехало немало народу. В городе кипела деловая жизнь, заключались всевозможные сделки, шла бойкая ярмарочная торговля. А попутно сменялись со стремительной быстротой званые обеды, балы, всевозможные развлечения. У Раевских в такое время почти ежедневно собирались гости. Сам генерал бы ...
