Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Великий железный путь
Временем зарождения идеи рельсовых дорог на восточной окраине России принято считать 50-е годы XIX века, когда граф Муравьев-Амурский, генерал-губернатор Восточной Сибири, надумал строить железную дорогу от Татарского пролива до реки Амур. Примерно в это же время стало появляться немалое число проектов железных и конно-железных дорог в ...
Борьба крестьян против крепостничества. Устим Кармалюк
На Киевщине ряд крестьянских движений был непосредственным откликом на восстание декабристов. Некоторые революционные стихотворения декабристов стали народными песнями и передавались из уст в уста.
Ви звивайте вірьовки
Та й на панські головки;
Та й гостріть-но більш ножів
На вельможних на князів.
А на місце ліхтарів –
Порозвішуйте ...
Борьба политических сил за массы в условиях двоевластия. Три кризиса
Временного правительства
После Февральской революции под воздействием вовлечения в общественную жизнь широких масс населения произошел заметный сдвиг влево. Монархические и праволиберальные партии постепенно сходят с политической арены.
Наиболее крупной буржуазно-либеральной партией оставалась партия кадетов (70 тыс. человек), которая ставила своей целью созда ...
