Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний харак­тер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спря­мованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.

Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Зго­дом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо зму­сило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.

Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення Украї­ни під владу короля.

Античные государства Северного Причерноморья
Освоение греческими переселенцами побережья Северного Причерноморья происходило постепенно, в целом в направлении из запада восточнее. VI ст. до н.э. вообще было временами учреждения большинства северопричерноморских государств. Каждая из них имела собственную историю, но поскольку все они тесно взаимодействовали с античным миром, а так ...

Современное состояние РГБ .  РГБ сегодня
РОССИЙСКАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ БИБЛИОТЕКА - одна из самых крупных библиотек в мире. В стенах Библиотеки находится уникальное по своей полноте и универсальное по содержанию собрание отечественных и зарубежных документов на 247 языках мира; объем фонда библиотеки сегодня превышает 42 млн. единиц хранения. В фондах Российской государственной ...

Подъем революционного движения.
Наряду с либеральной оппозицией, действовавшей легально на территории империи, а также в эмиграции (здесь особым вли­янием продолжали пользоваться вожди реформаторского движе­ния 1898 г. Кан Ювэй и Лян Цичао), не оставляли надежд до­биться свержения маньчжурской деспотии и деятели революци­онного движения во главе с Сунь Ятсеном. После ...