Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Церковь Екатерины в Царском селе
Возвышавшийся до 1939 года в центре Царского Села величественный пятиглавый храм в стиле Суздальских соборов был заложен в 1835 году по повелению Императора Николая I. Строился он по проекту и под наблюдением архитектора К.А. Тона. После освящения собора 24 ноября (или 7 декабря, по современному календарю) 1840 года - в день святой вели ...
Власть и общество
Одно из важнейших достижений западноевропейской цивилизации - это современная демократическая система. Многие историки считают, что ее основы были заложены еще в средние века. ...
Роль партийных органов в развертывании массовых
репрессий
Тотальный режим, утвердившийся в середине 30-х годов, стал возможен после реализации целой серии мероприятий политики диктатуры партии. Укрепление этой диктатуры в середине 30-х годов имело целью утверждение всевластия партийного аппарата в самой партии и срастания его функций с функциями органов государственной власти. Партия как общес ...
