Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Просвещение
Социально-экономическое развитие русского общества в первой половине XIX в. настоятельно требовало коренных изменений в области народного просвещения. В 1802 г. создано Министерство Народного просвещения, в 1804 принят Устав учебных заведений. То есть в годы царствования Александра I была создана система образования. Дети недворянского ...
Истоки «Европейского чуда»: Рождение капитализма
Западная Европа - первая цивилизация, в которой зародились, обрели силу и в конце концов одержали победу новые буржуазные отношения, то есть совершился еще один формационный сдвиг - от феодализма к капитализму. Впервые они появились в крупных торговых городах Италии (таких, как Флоренция, Генуя) еще в конце XIV в., в XV-XVI вв. рас ...
Образование политических партий
Важнейшей особенностью процесса образования политических движений в Японии стало то, что партии формировались здесь до установления подлинно конституционного строя. Поэтому и сами партии имели особый характер проправительственных группировок главным образом чиновничества, самурайства, и промышленников, различавшихся второстепенными черт ...