Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Отделы
1. НИО Информкультура
2. НИО библиографии
3. НИО библиотековедения
4. НИО книговедения
5. НИО редких книг (МК)
6. НИО рукописей (ОР)
7. НИЦ консервации документов (НИЦ КД)
8. НИЦ развития ББК (НИЦ ББК)
9. Центр восточной литературы (ЦВЛ)
10. Центр информационных технологий (ЦИТ)
11. Центр МБА и доставки документов (ЦАДД)
12. ...
Возникновение и оформление нового движения
Знамением времени было возникновение, быстрое развитие и активное наступление нового идейного течения - так называемого движения за новую культуру, развернувшегося в Пекине и Шанхае в годы мировой войны. Под лозунгом "Наука и демократия! " это движение объединило наиболее передовую, молодую и образованную часть китайской интел ...
«Новая политика» и кризис империи.
Результатом подавления выступления ихэтуаней было закрепление полуколониального статуса китайской державы, формально сохранившейся как суверенное государство, однако, в сущности, полностью зависимой от западных держав.
На рубеже XIX—XX вв. в своем окончательном виде сложились сферы влияния западных держав. Регионом преимущественного ...
