Українсько-московська державна угода 1654 р.
Незабаром для Б.Хмельницького стає очевидним формальний характер підтримки з боку Туреччини, і знову активізується проросійська спрямованість зовнішньої політики козацької держави. Тут бік гетьмана взяла більшість старшини. Для неї визначальними були такі чинники, як спільна релігія, близькість мов і культур, спільність історичної пам'яті і, що істотно, військово-політична слабкість Росії порівняно з Туреччиною, що давало шанс більш повної самостійності майбутньої Української держави.
Польща не полишила своїх агресивних планів щодо Україні. У березні 1654 р. її військо вдерлося на землі Поділля, Волині і Брацлавщини. Згодом головні воєнні дії розгорнулися в Білорусі та на Смоленщині. Туди ви рушили 20 тис. козаків. До кінця 1654 р. українсько-московське військо змусило ворога відступити. Але Польща, утворивши коаліцію з Кримським ханством, знову розгорнула бойові дії в Україні.
Побоюючись шведської загрози, навесні 1655 р. Москва і Варшава пішли на зближення. Наступного року було укладено московсько-польське Вільненське перемир'я. Українських делегатів на переговори у Вільно не допустили, хоча там і ставилося питання про повернення України під владу короля.
Материальная и духовная культура кочевого общества ХII-ХIV вв.. Типология вещевого комплекса
печенегов и кипчаков-половцев по данным археологии
Сведения Ибн-Фадлана о пребывании в начале Х в. Печенегов к востоку от волги органично дополняются данными археологических исследований, в результате которых в северной части Урало-Волжских степей, на территории современных Самарской, Саратовской и Оренбургской областей выявлена и изучена серия курганов, по своим признакам индентичных с ...
Предпосылки контрреформ 80-90-х годов XIX века
К концу 70-х годов заметно ухудшилось положение российского крестьянства, что было обусловлено рядом причин. К этому времени выявились грабительские последствия крестьянской реформы 1861 г.: малоземелье крестьян, несоответствие между урезанными в результате отрезков малодоходными крестьянскими наделами и высокими выкупными за них платеж ...
Голод в Советской России и международная общественность.
Первые признаки голода на территории Советской России обозначились осенью 1920г. В Самару и другие поволжские города начался приток голодающих крестьян из окрестных деревень. Толпы голодных становятся повседневной картиной городской среды. Крестьяне бросали свои дома и тысячами устремлялись на юг. В декабре 1920г. в Саратове появились к ...
