Із пірамід Єгипту древні греки починали рахунок семи чудес світу. Наступними у списку буди ім. пам’ятки: висячі сади вавилонської цариці Семіраміди, статуя Зевса в Олімпії, Олександрійський маяк, храм Артеміди Єфеської, Мавзолей царя Мавлоса і Колос Родоський. До нашого часу збереглися понад сотню пірамід.

Найбільш знамениті з пірамід і найбільші за розмірами - це піраміди трьох фараонів IV династії в Гізі. Найвища й найвеличніша - піраміда, збудована в XXV ст. до н. е., - піраміда Хеопса. Будувати її фараон почав відразу ж після того, як зійшов на престол. Керував будівництвом піраміди відомий архі­тектор Хеміун. Сотні тисяч рабів і вільних селян працювали на будівництві піраміди.

Фараони, які правили в Єгипті після Хеопса, хотіли перевершити його, але не змогли. Піраміди Хефрена й інших фараонів нижчі від піраміди Хеопса.

Цей храм знаходився на самому березі Нілу. Зведення Асуанської греблі повинне було його затопити. Інженери з багатьох країн світу вирішили перенести храм вище, куди не доходить вода. Пам'ятники було зрізано зі скелі, розрізано на блоки та зібрано в іншому, безпечному місці.

Стіни усипальниць покривалися гіп­сом і прикрашувалися малюнками богів ібогиньта надписами. Використовувались фарби білого, жовтого, зеленого, чорного, синього та червоного кольорів. Багато зображень збереглося до наших днів.

Археологів здивувала така кількість золота. Там були скрині з речами, меблі, золота колісниця, скульптурки богів, тварин та багато іншого. В останньому залі знаходився кам'яний саркофаг із двома внутрішніми домовинами з позолоченого дерева і третьою - із чистого золота, в якій лежала мумія Тутанхамона. Обличчя мумії було закрито золотою поховальною маскою.

История кочевых племен Половецкой земли. Письменные источники о печенегах и половцах
Самые ранние письменные свидетельства о пребывании народов- печенегов и половцев в Урало-Волжских степях датируются 922 годом и принадлежат перу Ахмеда Ибн Фадлана, секретаря посольства, посланного багдадским халифом Муктадиром в Волжскую Болгарию по просьбе болгарского царя Алмуша. На всем протяжении своего долгового и трудного пути и ...

Предпосылки Земской реформы. Состояние местного хозяйства и управления в 40—60-е годы XIX века
Устройство земского самоуправления вызывалось и определялось потребностями капиталистического развития страны, развития земледелия, промышленности, торговли, путей сооб­щения, ростом народонаселения. Экономическое развитие уве­личило старые потребности, выдвинуло новые. Оно усложни­ло и умножило административные деда. Бюрократическая, ч ...

Подъем революционного движения.
Наряду с либеральной оппозицией, действовавшей легально на территории империи, а также в эмиграции (здесь особым вли­янием продолжали пользоваться вожди реформаторского движе­ния 1898 г. Кан Ювэй и Лян Цичао), не оставляли надежд до­биться свержения маньчжурской деспотии и деятели революци­онного движения во главе с Сунь Ятсеном. После ...