Із пірамід Єгипту древні греки починали рахунок семи чудес світу. Наступними у списку буди ім. пам’ятки: висячі сади вавилонської цариці Семіраміди, статуя Зевса в Олімпії, Олександрійський маяк, храм Артеміди Єфеської, Мавзолей царя Мавлоса і Колос Родоський. До нашого часу збереглися понад сотню пірамід.

Найбільш знамениті з пірамід і найбільші за розмірами - це піраміди трьох фараонів IV династії в Гізі. Найвища й найвеличніша - піраміда, збудована в XXV ст. до н. е., - піраміда Хеопса. Будувати її фараон почав відразу ж після того, як зійшов на престол. Керував будівництвом піраміди відомий архі­тектор Хеміун. Сотні тисяч рабів і вільних селян працювали на будівництві піраміди.

Фараони, які правили в Єгипті після Хеопса, хотіли перевершити його, але не змогли. Піраміди Хефрена й інших фараонів нижчі від піраміди Хеопса.

Цей храм знаходився на самому березі Нілу. Зведення Асуанської греблі повинне було його затопити. Інженери з багатьох країн світу вирішили перенести храм вище, куди не доходить вода. Пам'ятники було зрізано зі скелі, розрізано на блоки та зібрано в іншому, безпечному місці.

Стіни усипальниць покривалися гіп­сом і прикрашувалися малюнками богів ібогиньта надписами. Використовувались фарби білого, жовтого, зеленого, чорного, синього та червоного кольорів. Багато зображень збереглося до наших днів.

Археологів здивувала така кількість золота. Там були скрині з речами, меблі, золота колісниця, скульптурки богів, тварин та багато іншого. В останньому залі знаходився кам'яний саркофаг із двома внутрішніми домовинами з позолоченого дерева і третьою - із чистого золота, в якій лежала мумія Тутанхамона. Обличчя мумії було закрито золотою поховальною маскою.

Союз благоденствия.
В 1818 году организовано второе тайное общество ─ Союз благоденствия, насчитывающий около 200 членов. Обществом руководила так называемая Коренная управа. В первой части её законоположений (названных по цвету переплёта «Зелёной книгой»). Излагались общие правила и цели общества, известные всей массе членов и преследовавшие цель фо ...

Социальные программы.
ДО 1905 г . В России не было «партии власти» и четко выраженной социальной программы. Власть не ощущала потребности ни в том , ни в другом : она просто царствовала, опираясь в основном на насилие над личностью и обществом. Историки наших дней увидели в этом вектор развития на весь xx век: не государство и общество для человека, а челов ...

Публий Корнелий Тацит как писатель и историк.
Богатый жизненный опыт, запечатлевшийся в высоко настроенной душе Корнелия Тацита, яркие воспоминания старших современников о начале империи, прочно усвоенные его глубоким умом, внимательное изучение исторических памятников — всё это дало ему большой запас сведений о жизни римского общества в I в. н.э. Проникнутый политическими принципа ...