Із пірамід Єгипту древні греки починали рахунок семи чудес світу. Наступними у списку буди ім. пам’ятки: висячі сади вавилонської цариці Семіраміди, статуя Зевса в Олімпії, Олександрійський маяк, храм Артеміди Єфеської, Мавзолей царя Мавлоса і Колос Родоський. До нашого часу збереглися понад сотню пірамід.

Найбільш знамениті з пірамід і найбільші за розмірами - це піраміди трьох фараонів IV династії в Гізі. Найвища й найвеличніша - піраміда, збудована в XXV ст. до н. е., - піраміда Хеопса. Будувати її фараон почав відразу ж після того, як зійшов на престол. Керував будівництвом піраміди відомий архі­тектор Хеміун. Сотні тисяч рабів і вільних селян працювали на будівництві піраміди.

Фараони, які правили в Єгипті після Хеопса, хотіли перевершити його, але не змогли. Піраміди Хефрена й інших фараонів нижчі від піраміди Хеопса.

Цей храм знаходився на самому березі Нілу. Зведення Асуанської греблі повинне було його затопити. Інженери з багатьох країн світу вирішили перенести храм вище, куди не доходить вода. Пам'ятники було зрізано зі скелі, розрізано на блоки та зібрано в іншому, безпечному місці.

Стіни усипальниць покривалися гіп­сом і прикрашувалися малюнками богів ібогиньта надписами. Використовувались фарби білого, жовтого, зеленого, чорного, синього та червоного кольорів. Багато зображень збереглося до наших днів.

Археологів здивувала така кількість золота. Там були скрині з речами, меблі, золота колісниця, скульптурки богів, тварин та багато іншого. В останньому залі знаходився кам'яний саркофаг із двома внутрішніми домовинами з позолоченого дерева і третьою - із чистого золота, в якій лежала мумія Тутанхамона. Обличчя мумії було закрито золотою поховальною маскою.

День рождения первого общедоступного музея
1 июля (19 июня - по ст.ст.) 1862 г., когда император Александр II одобрил "Положение о Московском публичном музеуме и Румянцевском музеуме", считается Днем рождения первого общедоступного музея Москвы (это был единый музей), в составе которого была первая бесплатная, публичная библиотека Москвы. Музей включал в себя, кроме Б ...

Кружок "ревнителей благочестия"
Церковные порядки середины XVII в. вызывали немало нареканий как у мирян, так и среди самого духовенства. Много нелепого было и в чине богослужения, например, многогласие, когда в целях сокращения церковной службы в храме одновременно читали евангелие, пели и произносили ектении или возгласы. Господствовало хомовое пении, при котором сл ...

Жалованная грамота дворянству 1785 г.
Дворяне желали консолидироваться, обособиться от остальных сословий. Идея “Дворянского Корпуса” как чего-то изолированного уже вполне созрела и проникла в сознание дворянских масс. “Чтобы корпусу дворянства права и преимущества самодержавной властью пожалованы были”, - требовали волокаменские дворяне. Корпуса дворянского, отдельного “от ...