Із пірамід Єгипту древні греки починали рахунок семи чудес світу. Наступними у списку буди ім. пам’ятки: висячі сади вавилонської цариці Семіраміди, статуя Зевса в Олімпії, Олександрійський маяк, храм Артеміди Єфеської, Мавзолей царя Мавлоса і Колос Родоський. До нашого часу збереглися понад сотню пірамід.

Найбільш знамениті з пірамід і найбільші за розмірами - це піраміди трьох фараонів IV династії в Гізі. Найвища й найвеличніша - піраміда, збудована в XXV ст. до н. е., - піраміда Хеопса. Будувати її фараон почав відразу ж після того, як зійшов на престол. Керував будівництвом піраміди відомий архі­тектор Хеміун. Сотні тисяч рабів і вільних селян працювали на будівництві піраміди.

Фараони, які правили в Єгипті після Хеопса, хотіли перевершити його, але не змогли. Піраміди Хефрена й інших фараонів нижчі від піраміди Хеопса.

Цей храм знаходився на самому березі Нілу. Зведення Асуанської греблі повинне було його затопити. Інженери з багатьох країн світу вирішили перенести храм вище, куди не доходить вода. Пам'ятники було зрізано зі скелі, розрізано на блоки та зібрано в іншому, безпечному місці.

Стіни усипальниць покривалися гіп­сом і прикрашувалися малюнками богів ібогиньта надписами. Використовувались фарби білого, жовтого, зеленого, чорного, синього та червоного кольорів. Багато зображень збереглося до наших днів.

Археологів здивувала така кількість золота. Там були скрині з речами, меблі, золота колісниця, скульптурки богів, тварин та багато іншого. В останньому залі знаходився кам'яний саркофаг із двома внутрішніми домовинами з позолоченого дерева і третьою - із чистого золота, в якій лежала мумія Тутанхамона. Обличчя мумії було закрито золотою поховальною маскою.

Читатели
Важнейшей причиной перевода Румянцевского музея в Москву и основания Московского публичного и Румянцевского музеев была острая потребность именно в публичной общедоступной библиотеке. Первый читальный зал в Пашковом доме был открыт для "читающей публики" 14 (2) января 1863 г. "Московские ведомости" 30 декабря 1862 г. ...

Основная часть. Общая характеристика смутного времени
Общая характеристика эпохи. События начала ХVII в. фактически представляли собой гражданскую войну, в которой одна часть общества, достаточно разнородная по своему социальному составу (служилые люди "по отечеству" и "по прибору" южных и юго-западных районов, посадские, казачество, беглые холопы, крестьяне и даже пред ...

Сплошная коллективизация. Хлебозаготовительный кризис и поиски выхода из него
К 1927 г., рубежному во многих отношениях, когда впервые замедлились темпы производства зерна, довоенный уровень сельского хозяйства был превзойден по всем показателям (посевные площади, валовые сборы, урожайность, производительность труда, кроме товарности, которая была в 2 раза ниже довоенной. Основными производителями стали бедняцко ...